Висадка дерев на шкільній ділянці

Класна година
"День української писемності та мови" 

​Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить…

Любити, шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку 9 листопада Україна відзначає чудове свято — День української писемності і мови. Давай відсвяткуємо цю світлу дату разом.

1-й ведучий. Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

2-й ведучий. 9 листопада українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.

Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.

1-й ведучий. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, льоля, киця»,— лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на но¬ги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

2-й ведучий. Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті — вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім'ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам'ятник вітчизняного літопису «Повість временних літ», написаний на початку XII століття.

1-й ведучий. Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор-літописець (близько 1050-1114). Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Усі наступні літописці, де б вони не створю¬вали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.

2-й ведучий. Преподобний Нестор — киянин — у сімнадцять років прийшов у відому Києво-Печерську обитель послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив навіть найвидатніших старців. Під час постригу в ченці був удостоєний сану ієродиякона. Головним його послухом у монастирі стала книжкова справа.

Крім «Повісті временних літ», Нестором-літописцем написані житія перших руських святих — братів Бориса та Гліба, житіє преподобного Феодосія — засновника монастирського життя на Київській Русі, сказання про перших печерських подвижників і багато іншого.

1-й ведучий. Нестор створив монументальний історичний твір, давню історію слов'ян він уписав в історію світову, де слов’яни зайняли належне місце серед інших народів. Про що тільки не розпо¬відав Нестор у своєму літопису! З нього ми дізнаємось про життя та походи князів Аскольда, Олега, Ігоря, Святослава, княгині Ольги.

2-й ведучий. Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Українською православною церквою встановлений орден «Преподобного Нестора-літописця».

1-й ведучий. Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян — братами Кирилом і Мефодієм.

Брати переклали слов'янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов'янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов'янська (старослов'янська).

2-й ведучий. У середині XVI століття у східних слов'ян виникає друкарство.

Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, але славнозвісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали президенти України.

1-й ведучий. Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.

МОВНА ІГРОТЕКА

1. Конкурс «Візитки команд» (гра «Мікрофон»)

Ведучий. Дуже часто ми опиняємось у ситуаціях, коли треба проявити свою спритність, кмітливість і розумові здібності. І так просимо вас завітати до мовної ігротеки. Команди просимо зайняти свої місця. Кожна з команд підготувала візитну картку: девіз, назву, емблему.

РОЗПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ

1. Мова — це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною. Мова є засобом спілкування між людьми, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом інших. Мова сприяє виявленню і задоволенню матеріальних та духовних потреб людей, об'єднує їх у суспільство для досягнення матеріального благополуччя та щонайвищих духовних цінностей.

2. Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передавати все те, що виражається, наприклад, .мімікою, жестами чи дорожніми знаками, тоді як кожен цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.

3. Мова — це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності.

4. Мова — це система знаків.

5. Мова існує в двох формах: усній і писемній. Передаючись з уст в уста, закріплюючись у текстах, вона невтомно долає віки, єднає покоління, збирає й зберігає духовне єство народу . Мова невмируща, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе в ньому і з ним.

Усі мови світу вчені класифікують за двома ознаками, походженням (генеалогією) й типом, будовою (типологією) До індоєвропейської сім'ї належить кілька груп мов: слов'янська, романська, германська, балтійська, індійська, іранська грецька, вірменська, албанська та інші.

До східнослов'янської підгрупи належать мови: українська, російська, білоруська; до західнослов'янської — польська, чеська, словацька, кашубська, верхньо-та нижньолужицька (Німеччина); Усі слов'янською мови мають одне джерело: праслов'янську або спільнослов'янську основу, яка існувала у вигляді слов'янських племінних мов приблизно з середини III тисячоліття до н. є. і до V століття н. є. Кожна із слов'янських мов зберегла багато спільних рис, зокрема основні закономірності у фонетиці, граматиці, лексиці, але набула й своїх рис, мала свої тенденції розвитку, поповнила лексику, збагатила виражальні засоби.

Українська мова є спадкоємицею мов ще тих слов'янських племен, що населяли територію сучасної України — полян, древлян, сіверян, тиверців, угличів та ін.

Досконале володіння мовою потрібне кожній людині. Але досягти цього неможливо відразу. Потрібна тривала, наполеглива праця над збагаченням знань щодо правил, закономірностей мови, над розвитком умінь щодо використання її можливостей.

2. Конкурс «Подорож до країни фразеології»

Пояснити значення фразеологізмів і з трьома скласти речення.

Собаку з’їсти , брати за душу , накивати п’ятами , ламати голову , байдики бити , пекти раків , як курка лапою , як сніг на голову , хоч греблю гати , як кіт наплакав.

Завдання для вболівальників №1

З’ясувати значення фразеологізмів і підібрати до них антоніми.

1. Тримати язик за зубами — розпустити язика

2 Побачити світ — піти зі світу

3. Рукою подати — за тридев’ять земель

4. Набрати води в рота — точити ляси

Викинути з голови , передати куті меду , дивитися крізь пальці (не помічати), ні за холодну воду не братися.

3. Домашнє завдання «З історії свята Дня писемності»

Як же виникла слов янська писемність?

Повідомлення учня №1 (дом. завдання)

КИРИЛО І МЕФОД1Й, брати-греки, просвітителі слов'ян, проповідники православ'я. Молодший з братів — Костянтин (у ченцях — Кирило; близько 827-869), старший — Мефодій (близько 815-885). З 863 р. брати жили на території Моравії (теперішня Чехія), де на основі грецького письма, з якого взято 24 літери, створили слов'янські азбуки. 24 травня відзначається як День слов'янської писемності і її творців — Кирила і Мефодія.

КИРИЛИЦЯ, одна з двох абеток (друга — глаголиця). Синтезована з грецького письма й глаголиці — абетка була названа кирилицею на честь творця першої слов'янської абетки. Більшість літер мала числове значення. В абетці було 38 літер (звуки «у», «и» передано двома літерами («оу», «Ьі»). Використовувалась православними слов'янами, а також (до XIX ст.) румунами. Із часом кирилицю було реформовано. З певними змінами вона вживається досі в українському, російському, білоруському, болгарському, македонському і сербському письмі.

Повідомлення учня №2 Про звуки різних мов

Кількість голосних та приголосних звуків у різних мовах різна. В сучасній німецькій мові 13 голосних звуків, у молдавській — 7, в польській — 9. Приголосних звуків значно більше. Але є мови, в яких співвідношення голосних та приголосних звуків дещо інше: в одній із кавказьких мов 70 приголосних тільки 2 голосних звуки, а в гавайській мові 5 голосних та 7 приголосних звуків (майже однакова кількість).

4. Конкурс «Друзі мови»

За певний час вивчити та промовити скоромовки (2 хв.)

Хто швидше й правильно промовить скоромовки:

1. Бубоніла діду баба: «Ой , не дмухай на кульбабу, бо з кульбаби полетять сто малих кульбабенят».

2. Стріла якось скоромовка на місточку злого вовка. Скоромовить вовк почав – ледь язик не поламав»

Конкурс для вболівальників

Із частини або зі всіх звуків , з яких складається слово утворити по 5 нових слів

Барбарис, літературний

5. Конкурс «Здійсни пошук»

Закінчи прислів'я

Слово до слова — ... (зложиться мова).

Лагідне слово — ... (ключ до серця).

На чужий роток — ...(не накинеш платок).

Язик кісток не має, ...(але кістки ламає).

Слово — не горобець, ... (вилетить — не впіймаєш).

Слухай сто разів, ... (а говори раз).

Хто хоче більше знати, ... (треба менше спати).

Шабля ранить голову, а слово — ... (душу).

Від гарних слів... (язик не облізе).

Умієш говорити — ... (умій слухати).

Краще мовчати... (аніж брехати).

Гостре словечко коле (сердечко)

6. Конкурс « Наше привітання»

Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен з нас , аби тільки було для цього бажання – це також обов’язок кожної культурної людини, тому пропонуємо кожній команді написати листа, використавши ввічливі слова .

Конкурс для вболівальників

Доберіть по 5 слів до кожної схеми :

1. Приг. + гол.+ приг.

2. Приг. + гол. + приг.+ гол.

3. Приг. + приг. + гол. + приг.+ гол.

ЕКСКУРС У МИНУЛЕ

Від ієрогліфа — до книжки

Звідки пішло слово?

До створення мови людство йшло довгі роки. А починалось все з невиразного звуку, більш виразної міміки та жесту, якими, до речі, ми користуємося й нині.

Щодо писемності, то тут найкоротший шлях лежав через малюнок.

Піктограма

Піктограма — складний малюнок чи серія малюнків, що не ілюструють розповідь про певну подію, а самі переповідають у малюнках зміст цієї події. Слово піктограма походить від латинського «пікто» малюю і грецького «графо» — пишу. Піктографію, або малюнкове письмо, вважають первинною формою писемності. Наскельні малюнки, писаниці або петрогліфи були прямими попередниками майбутньої писемності.

Символічне, або предметне, письмо

Єгипетська писемність виникла десь у глибині IV тисячоліття до нашої ери і спочатку була піктографічною, тобто малюнковою. Малюнок служив для зображення цілого повідомлення, а символ — лише для одного слова. Символічна писемність набула широкого вжитку у давніх шумерів, ассирійців та вавилонян. Вона зображувалася у вигляді клинопису. Згодом ці знаки були перенесені до письма інших народів. А найвідомішою із символічних писемностей є китайська ієрогліфіка, яка збереглася і до сьогодні, пройшовши довгу низку змін.

Давньоєгипетське письмо

Чимало пригод зазнала давньоєгипетська писемність. Важко повірити, але аж до XIX століття єгипетські тексти не були розшифровані. Єгиптологи ніяк не могли зрозуміти, як треба читати той чи інший ієрогліф, зображений у формі малюнка.

Ієрогліф — так називали єгипетські знаки греки.

Першим це зробив геніальний французький вчений Ж. Ф. Шампольйон, який володів, до речі, дванадцятьма мовами Заходу і Сходу.

Алфавіт

Створення першого алфавіту — подія величезного значення. Перший алфавіт, який вражає своєю простотою, створили фінікійці в II тисячолітті до нашої ери. Вони скористалися для письма єгипетськими ієрогліфами, але взяли лише ті, що означали окремі склади, а потім вже створили нові знаки на зразок єгипетських. Письмо їх було складовим. Алфавіт налічував 22 писемні знаки, які передавали тільки приголосні; писали справа наліво.

Грецький алфавіт

Справжній — не складовий, а буквений алфавіт, у якому є знаки і для голосних, і для приголосних, з'явився вперше у давніх греків. Вони запозичили писемність у фінікійців, але вигадали свої знаки для голосних, яких у фінікійців не було. Грецький алфавіт виявився таким простим, зрозумілим та зручним, що ним скористалися інші народи Середземномор'я.

Найдавніші грецькі написи викарбовували на камені, як колись єгипетські ієрогліфи; їх було видно здаля. Літери були великі, чіткі, прямолінійно кутастої форми, писали їх окремо одна від одної. Це письмо назвали капітальним.

Латинський алфавіт

Слово алфавіт походить від назв перших грецьких букв А — альфа та бета (віта) — абетка — це сукупність усіх графічних знаків — літер чи складових якої-небудь системи письма, розміщених у традиційно усталеному для кожної мови порядку.

Інки, народ, який на території Перу, винайшли так зване вузликове письмо (кіпу). Дослівний переклад цього слова — зав'язувати вузлик. Кіпу мало такий вигляд: до грубої мотузки чи до ціпка чіпляли кольорові шнури та нитки різної товщини. На них в'язали вузлики прості, подвійні тощо. Від кольору, довжини шнура або кількості вузликів на кожному шнурі залежали значення, зміст зробленого в такий спосіб запису. Залежно від забарвлення ниток та порядку, в якому були зав'язано вузлики, індіанці встановлювали (читали), про що саме йдеться. Жовта барва означала золото, біла — срібло, червона — воїна, зелена — маїс.

Слов'янський алфавіт

Дещо по іншому склалася доля слов'янської писемності, її алфавіт створили слов'янські просвітителі — брати Кирило і Мефодій. Це сталося майже 1140 років тому, у 863 році. Цей алфавіт зветься кирилицею. На той час у кирилиці було майже 43 літери.

Український алфавіт

В українській мові історія правописів має свою специфіку. Вже в XVII столітті намагалися пристосувати правопис до вимови, але вперше це зробив І. Котляревський.

Над удосконаленням українського правопису працювали І. Павловський, автор «Української граматики», І. Максимович, Г. Квітка-Основ'яненко.

Намагаючись увести єдину правописну форму, український письменник та публіцист Пантелеймон Куліш реформував український правопис, наблизивши його до вимови, ввів єдине «и» та «і», останньою літерою позначав і йотоване «в», а «є» — знаком «є». Звався цей правопис «кулішівка». Пізніше з'явилися здвоєні співзвуччя: суддя, весілля, ніччю.

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

У 1991 році Україна стала незалежною державою. З розвитком держави інтенсивно розвивається і українська мова. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську літературну мову — багату, розвинену, гнучку. Нею і можна висловити все: від найскладніших і найновіших наукових відкриттів до найвеселіших віршів, пісень, оповідань. Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.

Українська мова —

Це серця мого подих,

Ти — небесна ласка, ясна височінь.

Ти для мене, мово,

Як ковток повітря.

Ти — моє майбутнє й синя далечінь.

Виконання пробних вправ. (Написати на дошці)

Завдання: закінчити прислів'я.

Мова — це дзеркало душі... (людини).

Мова — правдивий свідок... (історії).

Мова — доля нашого... (народу).

Мова — втілення... (думки).

Мова — найдорожчий... (скарб).

Гостре словечко коле... (сердечко).

Удар забувається, а слово... (пам’ятається)

7. Конкурс «Слова»

Ведучий. У цьому конкурсі беруть участь усі члени команди. Зі слова треба скласти якомога більше слів, використавши лише один раз одну літеру за 2 хвилини. Увага! Складені слова — самостійні частини мови (пропонується слово «літературний»).

Визначаються переможці, вручаються нагороди.

Привітання ветеранів праці

Самопідготовка 8Б клас

Мета: Закріпити знання дітей одержаних на уроці; розвивати та вдосконалювати навички самостійної роботи з підручником; працювати над розвитком пізнавальних можливостей: мови, пам’яті, збагачувати словниковий запас; виховувати акуратність, старанність.

Обладнання: Підручники, індивідуальні зошити, мультимедійна дошка, ноутбук, конспект проведення самопідготовки.
Хід самопідготовки
Вихователь: - Добрий день! Діти,  (Слайд № 2)
у нас на самопідготовці присутні гості.
 Привітайтеся з ними  будь ласка (учні повертаються та вітаються).
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя й доля буде!
Не на день і не на рік,
А на довгий - довгий вік!
Вихователь: -Подивіться всі на мене посміхніться, налаштуйтеся на роботу.
 Я прошу вас перевірити, чи добре ви приготували робоче місце.
У кого на парті порядок і лежить все необхідне для роботи, той може сісти
- Зараз ми з вами налаштуємося на доброзичливу атмосферу заняття.
Спіймайте лівою рукою уважність і наполегливість, (Слайд № 3)
правою працелюбність і старанність, (Слайд № 4)
з’єднайте долоні, (Слайд № 5)
прикладіть до чуйного серця, (Слайд № 6)
додайте терпіння, (Слайд № 7)
пошліть мені довіру, (Слайд № 8)
а від мене спіймайте допомогу і підтримку. (Слайд № 9)
Хороший настрій і щира посмішка допоможуть вам краще справитися із завданням. (Слайд № 10)
Вихователь: -Провідною ниточкою нашого заняття буде така народна мудрість
«Знання - це скарб, а вміння вчитись - ключ до нього.» , (Слайд № 11)
Чи згодні ви з цим висловом?
Як ви це розумієте?
(відповіді дітей)
Вихователь: Відкрили щоденники.
- З яких предметів ви маєте домашнє завдання?
(звіт чергового)
На самопідготовку нам задано завдання із таких предметів:
Укр-мова - § 23 впр. 253 (15хв)
Біологія - § 19 – 20  (20хв)
Дозировка часу
Вихователь: - Перший предмет, за яким ми будемо виконувати домашнє завдання це українська мова
-Діти пам’ятаєте, нещодавно ми з вами читали вірш
Надії Красоткіної « Яка наша мова»
- Скільки прекрасних слів у ньому!
- Мені б хотілося з’ясувати – що ви запам’ятали
- Даша буде читати уривок з вірша, а ви повинні вставити пропущені слова
(читання уривку) , (Слайд № 12)
Українська рідна мова
Мелодійна світанкова
Ти від серця йдеш до серця
І здвиниш, як те…..(джерельце).
Ти багата і барвиста,
І дзвінка,і …….(промениста).
І буденна, і святкова,
Мова наша ……(калинова)!
І свята, і найрідніша,
І для слуху ……(наймиліша)!
І весела і завзята,
Ти дотепна і …….(крилата).
- Молодці!  , (Слайд № 13)
- Приступаємо до виконання домашнього завдання.
- Відкрийте будь ласка підручники.
- Прочитайте завдання до вправи
-Хто нам прочитає підійміть руку ?
- Зверніть увагу, яке правило ви повинні використати у вправі.
- Правільно односкладне називне речення
- Подивіться будь ласка на екран прочитайте правило. (Слайд №14)
Правіло
Називним називається односкладне речення, у якому стверджується наявність предметів і явищ без вказівки на дію чи процес: ніч. Тиша. Біле, біле поле (В. Сосюра).
Головний член у формі підмета виражений іменником у Н. В. Або кількісно – іменниковим словосполученням: Весна. Пять білих птахів. Багато людей.
Називне речення може поширюватись узгодженими й неузгодженими означенням, додатками: чорна – чорна та глибока ніч... (Леся Українка). Шум лісу скрипіння старих сосон. Спогади про дитинство.
Давайте розберемо цю вправу
Де тут односкладні називні речення
Хто буде читати?
Вправа №253

1. Прочитайте текст. Випишіть односкладні називні речення.

Далі вже нічого немає. Самий простір. Саме безмежжя. Смужка суші — вузька необжита коса, відділившись від степу, простяглась у відкрите море. Крізь обрій, крізь небо пронизалася й далі пішла не видно їй кінця. Загубилася в імлі.

Безліч пташиних гнізд. Їх ніхто не руйнує. Оксан повітря, не отруєного нічим. Гармонія буття! Тут почуваєшся тільки часткою чогось великого часткою цього безмежжя, цієї синьої вічності.

Найкрайніший край землі, заповідність, чистота.

Стоїть людина — кільцює птахів. Маленька дівоча рука один по одному бере з котика легкі алюмінієві персні, надіває на пташину ніжку, ловкенько пристібує на ній як амулет, як знак спілки людини й птаха... Лети!

Закільцьованих пускаєш із руки в роздолля моря й небес, в оту безкордонну синяву і блакить, пускаєш і таке маєш враження, що не буде їм смерті, твоїм птахам, що злітають вони з твоєї долоні на вічне життя.

Улюблена праця. Душевна рівновага. Добрі люди. А також ця безконечна бура коса з вітром, із сонцем, з дикими пісками та міцним присмаком свободи (За О. Гончаром).

-діти, чи є питання з приводу виконання домашнього завдання
-Приступаємо до виконання
У кого виникнуть труднощі в процесі роботи, підніміть руку я допоможу
Самостійно працюють такі діти Саєнко Д, Красноружева Н.
Групи взаємно допомоги: Громико Д, Сухолітко В., Козакова М., Філатов Д., Комарічева Н., Ізбенко Д., Ромашов К., Петрякова С., Степановна М., Словецкая С., Денісова С.
-Молодці ви справились із завданням!
-Закрийте свої підручники та зошити
- Зараз проведемо фізхвилинку. (під енергійно музику виконують вправи (Слайд №15)
-Ну, що набралися сил?
- йдемо далі
Приступаємо до виконання домашнього завдання з біології
Як можна пояснити цей вислів.
«Кров – це ріка життя,
як що життя оберігати,
то річка ніколи не вийде з берегів»
(Конфуцій древній мислитель і філософ Кітая) (Слайд №16)
Але для того щоб ви краще виконали завдання, пропоную подивитись одне відео
Будь ласка на екран (Слайд № 17)
Відеоролик «кровіносна системалюдини».
- А тепер доповнити знання отримані на уроці і під час перегляду відео допоможе підручник.
(діти читають про себе)
Діти, для того, щоб закріпити здобуті знання треба відповісти на питання.
1) Яке значення має кровоносна система?
2) Чим можна пояснити різницю в особливостях будови різних типів судин?
3) Яку першу допомогу надають уразі артеріальної кровотечі, венозної, капілярної?
4) Які функції виконують артерії, вени, капіляри?
5) Чому накладений джгут треба періодично ослаблювати?
6) Яку функцію у венах виконують клапани?
------
7) Що таке інфаркт міокарда? Які чинники зумовлюють його виникнення?
8) Які хвороби кровоносних судин ви знаєте?
9) Чому для профілактики захворювань органів кровоносної системи бажано вести активний спосіб життя?
10) Як харчування може впливати на стан серцево-судинної системи?
Так добре молодці!
Заключна частина
Діти, хоч і вчитись важко, але ми крок за кроком йдемо вперед і в результати отримуємо неоціненний скарб, який називається знаннями, який ми черпаємо з книжок.
 - Отже ми довели, що (Слайд №18)
 знання – діти, це скарб
а вміння вчитись ключ до нього,
а основа знань – старанність і труд
- А в нагороду, за свою старанність подивіться відеоролик та відпочинте
 Відео релакс. (Слайд №19)

Виховна година

«Бабин Яр: без права на забуття»

Мета: розкрити зміст і наслідки трагедії Бабиного Яру; розвивати вміння працювати з додатковою літературою та Інтернетом, виступати перед аудиторією; виховувати гордість за тих співвітчизників, які віддали своє життя заради інших, непримиренність до насильства; продовжити формування культури міжнаціональних відносин у суспільстві.

ХІД ЗАХОДУ

Викладач. Шановні друзі! Тема трагедії Бабиного Яру сьогодні дуже актуальна, оскільки вона тісно пов’язана з питаннями патріотизму, самопожертви в ім’я високої ідеї, єдності нації, її політичної свідомості.

Ми будемо говорити про страхіття війни і смерті, щоб усвідомити цінність людського життя.

1-й ведучий. В історії нашого народу багато трагічних сторінок. Однією з них є Друга світова війна, яка обернулася для Києва низкою жахливих подій, незліченними людськими втратами та матеріальними збитками. Уже на світанку 22 червня 1941 року Київ бомбардувала німецька авіація, а 11 липня німецькі війська підступили до Києва. Київська оборонна операція тривала 78 днів. Форсувавши Дніпро в районі Кременчука, німецьким військам вдалося оточити Київ, а 19 вересня місто було захоплене ворогом. При цьому в полон потрапило понад 665 тисяч радянських бійців і командирів, захоплено 884 одиниці бронетехніки, 3718 гармат тощо.

Пам'ятник розстріляним у Бабиному Яру дітям

2-й ведучий. Під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941 – 1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших радянських людей, що не схилили голови перед ворогом. (Зображення на мультимедійному екрані. Кадри із відеофільму Марка Штенберга «Холокост. Почему? Ктовиноват?»).

3-й ведучий. За переписом населення 1939 року у Києві проживало 846,7 тисячі жителів, зокрема українців – 53,2 %, євреїв – 25,5 %, росіян – 16,5 %. Чверть жителів міста на момент початку війни становили євреї.

4-й ведучий. Акцію знищення єврейського населення німецьке командування організовувало блискавично й фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу – Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів (завдовжки – 2,5 км, завглибшки – від 10 до 50 метрів), де можна було б заховати тисячі трупів. По усьому місту було розміщено оголошення російською, українською і німецькою мовами, де усьому єврейському населенню було наказано зібратися 29 вересня 1941 року на розі вулиць Мельникова і Дехтярівської до 8 години ранку з документами та цінними речами. За невиконання наказу – розстріл. (Зображення на мультимедійному екрані. Кадри відеофільму «Бабин Яр» Фільм 1).

5-й ведучий. Окупанти надійно оточили великий район, що прилягав до Бабиного Яру, аби в місті не дізналися про страти. Було вжито необхідних заходів щодо забезпечення транспортом і достатньою кількістю людей, які б зібрали, пересортували й вивезли цінності, гроші, речі, продукти. Містом поширили дезінформацію – поповзли чутки про переселення євреїв. Був вигаданий і привід: це вибухи й пожежі, влаштовані НКВС 24 вересня 1941 року в центрі міста, від яких постраждало 940 будинків, зокрема й увесь Хрещатик.

Зі звіту № 6 айнзацкоманди Берліна: «Озлоблення українського населення проти євреїв безмежно велике, оскільки їх вважають винними в організації вибухів в Києві. Їх також вважають донощиками й агентами НКВС, які спричинили терор стосовно українського народу. (Зображення на мультимедійному екрані. Кадри відеофільму «Бабин Яр» (фільм 1. Крик української дівчинки.)).

1-й ведучий. Через двірників і керівників будинків поширювалася дезінформація про перепис і переселення євреїв. Більшість євреїв – жінки, діти і люди похилого віку (доросле чоловіче населення було призвано до армії) – прибули у призначений час.

2-й ведучий. У кінці вулиці створили пропускний пункт, куди по черзі відводили по 30 – 40 осіб, у яких забирали речі й примушували роздягатися. Після цього поліцаї палицями заганяли людей до краю яру. На протилежному краю розташовувався кулеметник. Постріли спеціально заглушалися музикою і шумом літака, що кружляв над яром. Після того як рів було заповнено 2 – 3 шарами трупів, їх зверху засипали землею.

3-й ведучий. Автори видання «Без терміну давності… Трагедія Бабиного Яру» пишуть: «Під вигуки «Шнель! Шнель!», під голосний регіт «цивілізатори» спускали собак, жорстоко били приречених, підганяючи до того місця, де з них зривали одяг, забирали коштовності, продовольство, документи. Абсолютно голі чоловіки, юнаки, дівчата, люди похилого віку і діти під наглядом охоронців ставали на край глибокого рову, і їх розстрілювали з кулеметів».

Коли Гітлер прийшов до влади і оголосив євреїв поза законом, піддав їх насильству, світ не протестував. Це була чужа біда. Навіть коли фашисти захопили пів-Європи, дехто вірив, що репресії в основному поширюватимуться на євреїв. Так воно спочатку і було. Щоб спонукати націю до війни, потрібен ворог, якщо такого немає – його необхідно вигадати. Так Гітлер об’єднав Німеччину запальною ненавистю до єврейського населення.

6-й ведучий. Сторож Лук’янівського кладовища Сергій Іванович Луценко, колишній очевидець страшного злочину, розповів: «Століттями ховали на Лук’янівці мерців, але прокляті фашисти за один тиждень поховали в Бабиному Яру стільки, що й на трьох кладовищах не вкладеш… Зі сторожки на кладовищі було добре видно, як людей роздягали догола, як з автоматів і кулеметів розстрілювали поставлених над прірвою, як хапали дітей за ніжки, піднімали й кидали живими в яр».

Микола Бажан, вражений трагічними подіями, виразив обурення в рядках вірша:

В землі не скрилось, тліном не взялось

Витке і ніжне золото волось,

Блищить на мокрій твані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів,

І дотліває, кинутий набік,

Закровлений дитячий черевик.

1-й ведучий. Оскільки розстріляти всіх прибулих за одну добу не встигли, пунктами для тимчасового утримання використовували приміщення військових гаражів. На вулиці Лагерній (нині вулиця Дорогожицька) розстріляли наступного дня. За два дні 29 – 30 вересня 1941 р. зондеркоманда 4а під командуванням штандартенфюрера Пауля Блобеля за участі частин верх мату (6-ї армії) та Київського куреня української допоміжної поліції під командуванням Петра Захвалинського розстріляли в цьому яру 33 771 особу – практично все єврейське населення Києва. До 11 жовтня 1941 року було розстріляно ще близько 17 000 євреїв.

2-й ведучий. Отже, спираючись на статистичні дані історичних документів, можна говорити, що в перші дні масових розстрілів одразу загинуло 70 тис. осіб. Загальна ж кількість жертв в Бабиному Яру за час окупації сягнула 200 тисяч.

Масові розстріли у бабиному Ярі та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі відбувались і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка, що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». Упродовж 1941 – 1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621-го члена ОУН (фракція С. Бандери) і серед них відому українську поетесу Олену Телігу. (Зображення на мультимедійному екрані портрета О. Теліги).

3-й ведучий. Можна тільки дивуватись, як в одній людині сплелися безмежна жіночість, розум, краса, талант, сила патріотичного духу і його незламність. Своїм творчим життям і героїчною смертю Олена Теліга стала символом невмирущості української нації. Олена Теліга – активна громадська діячка ОУН, член «похідної групи», яка на окупованій фашистами території м. Києва проводила пропагандистську діяльність за Соборну Україну.

4-й ведучий. Колинападом Німеччини на Польщу розпочалася Друга світова війна і перші бомби впали на голови варшав’ян, Олена Теліга була серед них. Під вогнем випробувала свою силу волі, підбадьорювала людей, а після нападу Німеччини на Радянський Союз Олена твердо вирішила: вона мусить повернутись до Києва. Пізніше Євген Маланюк у «Розповіді про Олену» напише: «Вона поринула туди, на Україну, з якоюсь несамовитою енергією…Було, може, й бажання пригоди, може, чисто жіноча цікавість, а головне – була любов до Батьківщини».

5-й ведучий. Вона очолила Спілку письменників України, почала редагувати тижневик «Література і мистецтво» як додаток до газети «Українське слово». За півтора місяця 1941 р. вона встигла оприлюднити кілька важливих заяв, написати статті проти радянського і німецького терору в Україні. На початку 1942 р. фашисти розпочали арешти членів ОУН. Олена на попередження відповіла: «На мене чекають люди… Я не можу втекти. Як же розмови про патріотизм, жертовність?».

6-й ведучий. Олену Телігу, її чоловіка Михайла, Івана Рогача, Ореста Чемеринського, а також чимало інших активних діячів ОУН було заарештовано, а після численних допитів 21 лютого 1942 р. розстріляно в Бабиному Яру. Один із катів поетеси сказав: «Я не бачив жодного чоловіка, що так героїчно умирав, як ця чудова жінка».

1-й ведучий. У спадок залишились вірші цієї нескореної поетеси.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не дістав від мене жодний ворог.

Олена Теліга, поетеса і патріотка, віддала своє життя за Україну, за її незалежність.

2-й ведучий. У цьому зловіщому місці, у Бабиному Яру, розстріляно Голову Києва В. П. Багазія, який рятував від голоду немічних старих і хворих діячів української культури, архіви та книги з бібліотек Києва. Бабин Яр також став місцем розстрілу п’яти циганських таборів.

Тут були знищені голови районних управ міста Києва: професор Махиня, Євген Форостівський з дружиною, Рудь, Чеверда, інженер Романов, професор Лазаренко – директор Київського медінституту, представники громадських організацій Києва: Іван Рогач – головний редактор газети «Українське слово», Ганна Рогач, Іван Ірлявський (Рошко), інші українські письменники і поети, яких об’єднала у Спілку Олена Теліга. 1942 року у гестапівських мурах та у Яру загнули діячі української культури: Іван Кошик, Василь Кобрин, Юрій Ігнатенко, Роман Біда, Петро Олійник, Ярослав Оршан-Чемеринський – редактор націоналістичної служби преси, інженер Сиченко, Голова-ВУКО Спілки Перевертун, проректор Київського політехнічного інституту Теодосій Чередниченко, Голова Київської облспоживспілки Бондаренко з дружиною і дітьми. А закатований провідник ОУН Домазар-Діброва на стіні камери у Лук’янівській в’язниці власною кров’ю написав: «Спливаю кров’ю – не зраджу тайни друзів!». Швидше за все, тіло його також вивезено до Бабиного Яру. (Зображення на мультимедійному екрані. Фотокартки воєнних років. Розстріли радянських людей.).

3-й ведучий. У Бабиному Яру було знищено декількох священнослужителів і монахинь, серед яких Архімандрит Вишняков, протоієрей Павло. До Бабиного Яру постійно курсували «душогубки» - спеціальні машини, обладнані так, щоб спрацьовані бензинові випари потрапляли до кузова, у якому перебували люди. За кілька хвилин руху машини у кузові залишалися мертві тіла… 1943 року чотири рази на тиждень ця машина вирушала у бік Яру…

4-й ведучий. На місці військового табору частин РСЧА було відкрито Сирецький концтабір, у якому утримували комуністів, комсомольців, підпільників, військовополонених. За час існування тут було знищено не менше 25 000 осіб. (Зображення на мультимедійному екрані. Кадри відеофільму «Бабин Яр», фільм 2.).

4-й ведучий. У державному архіві М. Києва збереглося свідчення одного з киян – інженера Попенка Григорія Олексійовича, який працював до війни в автомобільному технікумі, а після окупації столиці перебував у концтаборі «Сирець». Автор описав садистські знущання над полоненими у концтаборі. Полонених знищували щодня, тут усі розуміли, що на кожного очікує смерть. Після втечі Попенка з друзями з табору німці розстріляли кожного десятого в’язня.

1-й ведучий. Усерпні 1943 р., коли радянськівійська були уже неподалікКиєва, окупантивзялися «замітатисліди». Роботи проводила спеціальна зондеркоманда 1005А під загальнимкерівництвом того ж таки штандартенфюрера СС П. Блобеля.

Відкопувати і спалювати трупи Бабиного Яру примусили в’язнів Сирецького концтабору, які працювали з кайданами на ногах. Поводилися з ними вкрайжорстоко. Жили в’язні в землянках. 28 вересня 1943 р. в’язні склали останню піч для спалювання тіл. Вони розуміли, що споруджують її для себе і вночі здійснили відчайдушну спробу втекти.

2-й ведучий. У ніч на 29 вересня 1943 року в Бабиному Яру відбулося повстання 329 ув’язнених - смертників, з яких урятувалися лише 18 осіб.

3-й ведучий. Київ став першим великим містом, «вільним від євреїв». За переписом населення, який провела Київська міська управа, на 1 квітня 1942 р. у місті проживало 352 139 осіб, з них українців – 281 611, росіян – 50 263, поляків – 7 874, циганів – 40, євреїв – 20. (Зображення на мультимедійному екрані. Відеоролик з прізвищами загиблих із Книги пам’яті «Бабин Яр».).

1-й ведучий. Після масових розстрілів у Києві ще залишалися тисячі євреїв, які не з’явилися на збірний пункт. Чимало з них перебували у змішаних шлюбах, і їх рятували неєврейські родичі. Хтось переховувався у сусідів, знайомих, діставши документи на інше ім’я. Чимало людей допомагали євреям. Вони ризикували своїм життям і життям своїх родин. Причому подвигом і геройством вони це не вважали, просто допомагали своїм сусідам, знайомим, близьким, а часто-густо й зовсім незнайомим. І таких фактів дуже багато.

4-й ведучий. Лікар М. Євтухова працювала у клініці на бульварі Шевченка, де був організований госпіталь. Коли до міста увійшли німці, вони з медсестрою два дні переписували реєстраційний журнал, називаючи поранених хворими і встановлювали їм діагнози, не пов’язані з пораненнями.

5-й ведучий. Виписаних  розподіляли по родинах для остаточного одужання. У її родині тривалий час переховували колегу-лікаря єврейку Куперман: персонал лікарні по кілька місяців переховував її, рятуючи від розстрілу. Таким чином вона дочекалася звільнення міста і потім ще довго працювала в клініці. Чимало єврейських дітей під вигаданими прізвищами жили в дитячих будинках. У дитячому будинку № 1 по вул. Керосинній поміж сотень малюків увесь період окупації перебували Ліда і Вова Пронічеви – діти акторки Київського лялькового театру Д. Пронічевої, однієї з небагатьох, хто врятувався після розстрілу у Бабиному Ярі.

1-й ведучий. У місті було запроваджено надзвичайний стан, життя людей суворо регламентувалося: перебування на вулиці було можливим лише у певний час, без спеціальних перепусток за межі міста виходити не дозволялося. Заборонялося надавати притулок людям, які живуть у певній місцевості. Аби залякати людей, у місті розклеювали різні накази, за невиконання яких погрожували розстрілом.

2-й ведучий. Комендант міста К. Еберга наказав опублікувати кілька оголошень про розстріл заручників за акти саботажу. В оголошеннях було зазначено, що «кожен житель Києва відповідальний за кожний акт саботажу і що за кожний випадок підпалу чи саботажу буде розстріляно жителів міста».

3-й ведучий. З метою увіковічити пам’ять про євреїв – жертв нацизму 1933 – 1945 років за рішенням Кнесету 1953 року в Єрусалимі було створено Національний меморіал Катастрофи та Героїзму «Ядва-Шем» та Зал Пам’яті. На підлозі висічені назви 22 транзитних і концентраційних таборів, місць масових убивств, вибраних із сотень їм подібних, розкиданих по всій Європі. У центрі залу горить вічний вогонь, а поблизу встановлено пам’ятну плиту, під якою спочиває попіл спалених в’язнів таборів смерті.

Людей, які були готові на самопожертву заради іншого, почали називати Праведниками народів світу. Присвоєння звання Праведник світу виражає собою прагнення єврейського народу віддати шану іншим національностям, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час фашистської навали. Визнані Праведником світу отримують медаль і Почесну грамоту, а їхні імена увічнюють в Ядва-Шемі на Горі Пам’яті в Єрусалимі.

4-й ведучий. На підставі Закону держави Ізраїль про Пам’ять Катастрофи (1951 р.) високе звання «Праведник народів світу» дістали 23 788 осіб (за даними «Ядва-Шем» на 01 січня 2011 р.), вихідці з 45 країн світу, серед яких християни і мусульмани, віряни й атеїсти, чоловіки і жінки, люди всіх професій та різного віку, освічені та неграмотні, багаті та бідні. Усіх їх об’єднували людяність і мужність, прагнення, попри фашистський терор, зберегти найкращі моральні якості людини.

5-й ведучий. Найбільше Праведників, які ризикували власним життям заради порятунку інших, було у Польщі – 6266, Голландії – 5108, Франції – 3331 та Україні – 2363 особи.

Понад 600 людей, які стали Праведниками України, розшукали Дмитро Омелянюк та його сестра Лідія Кушко, яка проживає у Рівному.Під час війни Дмитро Омелянюк разом із батьками також рятував євреїв. Його батько Степан і мати Марія стали одними з перших в Україні Праведників світу.

4-й ведучий. Нині Бабиного Яру фактично немає, його зрівняли із землею. Тут проклали дороги й трасу метрополітену Дорогожичі, телевежу, спорткомплекс, побудували житлові квартири, розбили парк. Лише верхів’я урочища Бабин Яр у межах вулиць Дорогожицької, Мельникова, О. Теліги та Оранжерейської залишилося незабудованим – як свідчення трагедії світового масштабу, місце історичної пам’яті.

Викладач. Річниця трагедії Бабиного Яру завжди була й залишається приводом не тільки згадати про жертв війни та Голокосту, але й вшанувати героїв опору нацизму, що стали взірцем взаємоповаги між народами, прикладом духовного подвигу заради порятунку життя людей.